Открой новые возможности!

Ірена Карпа: «Персонажів своїх книжок я беру із життя»

 

Ірена Карпа завжди знайде чим приголомшити свою аудиторію. Вона приміряла на себе більшу частину найрізноманітніших творчих професій. Ведуча престижних каналів українського телебачення, епатажна письменниця, розкута фотомодель, драйвова рок-зірка і навіть актриса - всюдисуща Ірена легко може перевтілитися у будь-кого.

 

Її неординарна поведінка в одних людей викликає посмішку, у інших — нещадну критику. Та це відому скандалістку мало турбує. Завітавши до Дніпропетровська цього разу із презентацією своєї нової книги «Піца «Гімалаї», Карпа провела літературне читання, люб’язно виділила час на спілкування із шанувальниками, «запалила» публіку на концерті свого музичного гурту.

Журнал «Ключ» теж мав змогу поспілкуватися із самобутньою пані Іреною. Поради письменникам-початківцям, таємниці написання нової книги-екшену та секрет щастя від Ірени Карпи ― про все це читайте далі.

 

На цьому сайті представлена актуальна інформація про нерухомість - оренда квартир у львові, щодобово, почасово. Якщо ви збираєтесь у подорож до львова, обов’язково зайдіть на цю сторінку, щоб обрати зручне житло.

 

Ірена Карпа (ІК) розповідає про свою нову книгу «Піца «Гімалаї»:

Я прихильник того, що персонажів придумувати не варто, бо в житті їх є забагато шикарних. Мені більше подобається компілювати с того, що прожито. Мені більше подобається ткати із тканин життя. Моїй героїні 23 роки - тобто це така собі «потіряха» після університету, яка не знає що їй  робити. Я дуже добре пам’ятаю стан, коли перед тобою стоїть вибір: іти «арбайтен» в офіс на панщину, чи обрати ще кілька років свободи. Тому що ти і так вже на панщину 5 років відходив до університету. Моя героїня змушена здійснити екстремальну подорож, щоб якось вийти із жахливої ситуації, в якій вона опинилася. Тобто це був повний експеримент для мене. Я ніколи не робила такого екшену: бандити, гроші, підстави. Врешті-решт героїня розуміє, ким вона хоче бути. Що вона не хоче бути ані хорошим юристом, ані економістом (як було модно, до речі, коли я вступала до університету), а хоче бути альпіністом і надалі подорожувати.

 

ІК про нестандартне ілюстрування свого нового роману:

Художниця Мурі, яка зі мною працювала, не із недешевих. Тобто видавництво, швидше за все, не скоро зможе оплатити повноцінну її роботу. Але мені хотілося показати українському читачеві, що комікс незаслужено звинувачують в «отупізмі». Коли я доросту до того, щоб написати дитячу книжку, я би дуже хотіла зробити її саме коміксами. Тому що мені буває цікавіше читати комікси, ніж дивитись мультик, наприклад.

 

 

 

ІК про своїх улюблених письменників:

Це Хемінгвей та Буковські. Моя настільна книга - «Та, що біжить із вовками» Клариси Пінколи Естес. Це не художня література, але література дуже помічна для будь-якої сильної творчої жінки і навіть для неординарного чоловіка. Якщо вам здається, що у вас творча криза, то відкриваєте її і натрапляєте на свою власну ситуацію, і творчі потоки починають бити.

 

ІК дає поради майбутнім письменникам:

Для того, щоб стати гарним письменником, не обов’язково мати диплом гуманітарного вузу. Навпаки, якщо у вас його немає, у вас є більше шансів створити свіжий твір і подивитися новим поглядом, бо у вас немає, ні прописаних у голові схем,  ні заангажованості: «Боже, це вже було в одного автора, а це в іншого…». Тобто треба простіше на речі дивитись. Західні видавництва зараз можуть видати вас як письменника, коли бачать, що у вашого блогу є багато читачів. Тобто у вас є прекрасний спосіб моніторити себе як автора. Відповідно, якщо ви цікаві, якщо у вас хороші тексти, ви можете будь-якому видавцю сказати: «Дивіться, ось скільки людей відвідує мій блог». І у нього буде значно більше зацікавленості почитати ваш текст, ніж якщо ви напишете щось від руки на папері і теоретично думаєте, що це нова «Іліада». Знаєте, головне — це хотіти в житті. Якщо ви добре розумієте, що ви хочете писати, то у вас все вийде. Немає жодних причин, щоб у вас це не вийшло. При цьому, правда, варто ще й багато читати. Якщо у вас набирається достатньо велика критична маса прочитаних хороших авторів і ви перестаєте графоманити, то це хороший ґрунт писати щось своє. Я вам бажаю успіху.

 

ІК про свій новий музичний альбом ««And I made а man»:

Це іншомовний альбом. Така собі своєрідна антологія. Оскільки я (крім української) розмовляю ще чотирма мовами, то деякими з них захотілося написати тексти пісень. Вони написані у різний час, деякі навіть десять років тому. Ми їх зібрали у альбом саме за ознакою іншомовності. Україномовний альбом ще буде. Зараз пісні пишуться, дуже кумедні. Хіти там будуть рівня «In Жир’у», я думаю.

 

ІК про відносно нову для неї роль матері:

Насправді, якби не няні, мені було б дуже непросто, бо у дітей дуже крихітна різниця у віці. І я ще почекаю як мінімум років із п’ять перш, ніж заведу ще одну дитину. Хоча, якщо мені на голову зараз впаде величезна купа грошей і я зможу собі дозволити великий будинок і ще кілька нянь, тоді всиновила б ще двійко дітей. Взагалі, як на мене, це дуже хороша карма всиновляти дітей.

 

ІК нарікає на сучасні людські цінності:

В українців зараз є дві найважливіші речі ― це статус і безпека. Обгородитися дорогим парканом та їздити на крутому великому авто по абсолютно розбитій дорозі… Це дуже смішно і сумно водночас. Краще б у людини було більше власної гідності, ніж «понтів». Українцям варто більше подорожувати, щоб навчитися чужого розуму і, повернувшись, не цуратися свого. Зрозуміти, що ми нічим не гірші.

 

ІК розповідає про свої табу:

У мене табу до кліше. Мені не подобаються якісь високопарні речі, щось таке кристалізоване. Я би не хотіла в діалогах своїх персонажів використовувати мову, якою ніхто не розмовляє. У мене табу на неправду. Як на мене, письменник має бути у тісному коненкті з життям. Є люди, які вважають, що треба тут і зараз насаджувати усім «золотий вік». Мистецтво на те й мистецтво, що воно відображає стан суспільства з усіма його перверзіями, проблемами, виразками поряд із хорошими речами. Це якось неправильно описувати один аспект життя і повністю закривати очі на інший. Все має бути врівноважено.

 

 

 

ІК розкриває свій рецепт щастя:

У мене рецепт щастя простий: пам’ятати, чого ти бажав у дитинстві і робити це все життя, тоді все буде добре. Кожному раджу хоча б заради експерименту спробувати робити те, що ти хотів у дитинстві, і у вас як мінімум з’явиться додатковий енергетичний ресурс. Дуже класно, коли буваєш наодинці, спробувати поспілкуватися із собою маленьким. Сказати: «От бачиш, що я роблю зараз, тобі подобається?» Це не шизофренія, це така терапія!

 

Ось така вийшла щира і приязна розмова з життєрадісною та вільною від суспільних стереотипів Іреною Карпою. І щоб не казали гострі язики, візьму на себе ризик зауважити, що все ж таки енергетика та дух Гімалаїв, який привезла із собою письменниця, пішов дніпропетровській аудиторії на користь.

 

Наталія СТРИГА

Похожие новости
Комментарии

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии в данной новости.