Открой новые возможности!

Виходь за рамки стереотипів

 

“Ми віддаємо перевагу тим людям, які підіграють обставинам, ситуаціям, які звичні для нас – привабливі картинки з дитинства”


Банальна одвічна проблема кожної дівчини: чому він не подзвонив, адже все минуло просто ідеально? Квіти, побачення, жарти, такі бажані компліменти, не зовсім дружній поцілунок в щічку і ще цей проникливий, романтичний погляд...

 

Ще вчора окрилена і натхненна найбарвистішими емоціями ти раптом опиняєшся в якомусь конфузі. Твій розгорнутий,  детально описаний в голові план, за яким мають  розвиватись події, не оживає, а все відбувається кардинально протилежно. Портрет твого обожнювання мовчить і навіть не думає подавати тобі жодних сигналів, на які ти так очікуєш. Ти в повному розпачі і безвиході, тебе огорнуло суцільне розчарування....

 

Типова ситуація для сучасної дівчини, яка понад усе хоче знайти свого обранця, побудувати серйозні відносини. Але що не так з нею чи з ним?  Насправді, вся розв’язка  захована в нас самих, в наших баченнях світу, а точніше, в нашому стереотипному мисленні.

 

Давайте з’ясуємо:

стереотип – уже звична нам, усталена наша реакція на інших людей, ситуації, їх оцінка. Щоб не напружуватись, ми  не пізнаємо дійсніть по-своєму, не орієнтуємось на власні відчуття і власний розум,  а відшукуємо в пам’яті уже готові шаблони реагування на світ і діємо відповідно до таких “інструкцій”. Людина, яка носить окуляри, нам здається інтелігентнішою, більш працелюбною, надійнішою і водночас в меншій мірі наділеною почуттям гумору, ніж та, що без окуляр. Білявка, доки не наділа темну перуку, здається більш привабливою.

 

Ми взагалі не дивуємось, коли хлопчаки в потертих джинсах і з сережками в вухах провалюють якусь справу, і в той же час пробачаємо  промахи вишукано одягненому молодому чоловікові (“подібне з кожним може трапитись”). Така система сприйняття дуже комфортна нам. Частка наших власних безпосередніх спостережень світу в порівнянні зі стереотипами просто мізерна. Яка тоді користь від них?

 

Поведінкові стереотипи зокрема багато в чому спрощують наше життя, без них людині б довелось витрачати силу-силенну часу та енергії на освоєння елементарних речей, таких, як ходьба, споживання їжі, мова і т.п. Природно, що людина на основі стереотипів і деяких своїх особистих досліджень малює свій образ дійсності, зручний та затишний для існування. І коли виявляється, що насправді навколишній світ дещо відрізняється від твого власного,ти  знаходишся в повній розгубленості, тебе охоплює паніка, бо бачиш явне неспівпадіння очікуваного  і того, що відбувається реально.

 

Ліппман виокремив чотири особливості стереотипів:

1) вони на багато простіші, ніж реальність (стереотипи завжди перемагають складні картинки світу, достатньо навіть однієї фрази);

2) стереотипи дуже рідко  витікають з нашого власного життєвого досвіду (найчастіше їх нам прищепили батьки чи друзі, реклама);

3) всі стереотипи фальшиві (вони наділяють конкретну людину тими  якостями, якими вона повинна володіти тільки через свою приналежність до певної людської групи: “Всі німці – скнари”);

4) стереотипи дуже живучі (навіть, якщо вони не відповідають дійсності, людина чіплятиметься за них постійно: “Блондинки мало думають”).

 

Виявляється, що людина думає стереотипно через свій страх. Виходячи за рамки чужого досвіду, нас лякають засудження, несприйняття нас таких, якими ми є насправді, полохаємося несхвалення наших дій оточенням: “У всіх так, у мене по-іншому”. Ми боїмось помилитись, а найбільше – зробити боляче собі. Таке шаблонно-стереотипне життя обмежує людину і найчастіше не дає їй змоги бути щасливою.

 

Щоб створити стереотипи і “зашити” їх в наш мозок, масова пропаганда використовує різні способи: брехню, замовчування, дезінформацію та ін. Людській свідомості нічого не залишається, як слухняно запам’ятовувати багаторазові, настирливі повторення одних і тих же фраз чи закликів, які, як не крути, стають нашими стереотипами. Для цього навіть не потрібно доказів чи фактів, достатньо авторитетного джерела інформації (надійного) і ми, наче губки всмоктуємо все в себе.

 

Чи варто позбуватись стереотипів? Від таких, як “чистіть зуби ранком  і ввечері”, “гуляйте часто на природі”, гадаю, ні. А ось від думки, що після довгоочікуваного милого побачення хлопець має тобі подзвонити і обов’язково першим, мабуть-таки слід. Ми маємо фільтрувати стереотипи на “потрібні” і ті, що вселяють страх, гнів, роздратування та злість. Спробуємо ширше поглянути на світ, програти в уяві ситуацію, яка нас хвилює, в різних варіантах, з різним розвитком подій та різними результатами. Шляхів її перебігу може бути безліч. А, може, цей хлопець взагалі загубив телефон чи просто не наважується тобі подзвонити, або, можливо, він зараз читає статтю про стереотипи і вирішив діяти всупереч їм.

 

Юлія КОСЕНКО

 

Похожие новости
Комментарии

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии в данной новости.